Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

подви́жник прям., перен. падзві́жнік, -ка м.;

подви́жница падзві́жніца, -цы ж.;

подви́жнический падзві́жніцкі;

подви́жничество рел., книжн. падзві́жніцтва, -ва ср.

подвижногру́дые мн., сущ., зоол. рухомагру́дыя, -дых.

подвижно́й и подви́жный

1. (двигающийся, передвижной) рухо́мы;

подвижно́е равнове́сие хим. рухо́мая раўнава́га;

подвижно́е ударе́ние лингв. рухо́мы на́ціск;

подвижно́й лазаре́т рухо́мы лазарэ́т;

подвижно́й мост рухо́мы мост;

2. (отличающийся лёгкостью, живостью в движениях) руха́вы; (живой) жва́вы; (гибкий) гі́бкі, гну́ткі;

подвижный ребёнок жва́вае (руха́вае) дзіця́;

подвижно́й ум перен. гі́бкі (гнуткі) ро́зум;

подвижное лицо́ руха́вы твар;

подвижные и́гры руха́выя (жва́выя) гу́льні.

подви́жность

1. руха́васць, -ці ж.;

2. (лёгкость, живость в движениях) руха́васць, -ці ж.; (живость) жва́васць, -ці ж.; (гибкость) гі́бкасць, -ці ж., гну́ткасць, -ці ж.

подвиза́ться несов., книжн. дзе́йнічаць; працава́ць.

подви́згивать несов., разг. падскавы́тваць.

подви́ливать несов., разг. падві́льваць;