подползти́
Verbum
анлайнавы слоўнікподполко́вник падпалко́ўнік, -ка
подполко́вник-инжене́р падпалко́ўнік-інжыне́р,
подполко́вница (жена подполковника)
подполко́вничий падпалко́ўніцкі.
подпо́лье
1. (помещение под полом) падпо́лле, -лля
2.
рабо́тать в подпо́лье працава́ць у падпо́ллі;
уходи́ть в подпо́лье ісці́ ў падпо́лле;
подпо́льный
1. падпо́льны; падпамо́ставы; скле́павы; сутарэ́нны; падва́льны;
2.
подпо́льная организа́ция падпо́льная арганіза́цыя;
подпо́льная рабо́та падпо́льная рабо́та;
подпо́льная типогра́фия падпо́льная друка́рня;
подпо́льщик падпо́льшчык, -ка
подпо́льщица падпо́льшчыца, -цы
подпо́р