Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

вмене́ние ста́ўленне, -ння ср.;

вмени́ть сов. паста́віць; см. вменя́ть;

вменя́емость ж., юр. ная́ўнасць свядо́масці;

суд призна́л по́лную вменя́емость престу́пника суд прызна́ў ная́ўнасць свядо́масці ў злачы́нцы;

вменя́емый / быть вменя́емым быць пры свядо́масці;

вменя́емое состоя́ние юр. стан свядо́масці;

вменя́ть несов. ста́віць;

вменя́ть в обя́занности ста́віць у абавя́зак, абавя́зваць;

вменя́ть в вину́ ста́віць у віну́ (што), абвінава́чваць (у чым);

вменя́ться страд. ста́віцца.

вмерза́ть несов. умярза́ць.

вмеси́ть сов. умясі́ць.

вме́сте нареч. ра́зам; (совместно) суме́сна; (сообща) супо́льна;

вме́сте с тем ра́зам з тым.

вмести́ сов. уме́сці.