Verbum

винилацетиле́н хим. вінілацэтыле́н, -ну м.

винили́т хим. вінілі́т, -ту м.

вини́ловый віні́лавы.

винилхлори́д хим. вінілхлары́д, -ду м.

винипла́ст хим. вініпла́ст, -ту м.;

винипла́стовый вініпла́ставы.

вини́тельный / вини́тельный паде́ж грам. вінава́льны склон.

вини́ть несов. вінава́ціць;

вини́ться уст., прост. віні́цца, прызнава́цца (у чым); прызнава́ць (сваю́) віну́; (каяться) ка́яцца.

ви́нкель техн. ві́нкель, -ля м.