Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

послевсхо́довый пасляўсхо́давы;

послевсхо́довое боронова́ние пасляўсхо́давае баранава́нне.

после́д анат. пасле́д, -ду м.

последе́йствие спец. паслядзе́янне, -ння ср.

последи́ть сов. пасачы́ць; (присматривая) папільнава́ць, панагляда́ць.

после́дки прост. рэ́шткі, -так ед. нет, аста́ткі, -каў ед. нет.

после́днее сущ. апо́шняе, -няга ср.;

боро́ться до после́днего змага́цца да апо́шняга;

взять после́днее узя́ць апо́шняе;

после́дний в разн. знач. апо́шні;

после́дняя инста́нция апо́шняя інста́нцыя;

за после́днее вре́мя за апо́шні час;

после́дний сорт апо́шні сорт (гату́нак);

игра́ть не после́днюю роль ады́грываць не апо́шнюю ро́лю;

э́то после́днее де́ло гэ́та апо́шняя спра́ва;

са́мый после́дний челове́к са́мы апо́шні чалаве́к;

после́дние времена́ (наста́ли) апо́шні час (наста́ў);

после́дний крик мо́ды апо́шні крык мо́ды;

после́днее прости́ сказа́ть апо́шняе дару́й сказа́ць;

после́дний путь апо́шні шлях;

после́дняя спи́ца в колесни́це апо́шняя спі́ца ў калясні́цы;

до после́днего да апо́шняга;

до после́дней возмо́жности да апо́шняй магчы́масці;

до после́днего дыха́ния да апо́шняга дыха́ння;

до после́дней ка́пли кро́ви да апо́шняй кро́плі крыві́;

до после́дней ни́тки да апо́шняй ні́ткі;

испусти́ть после́дний вздох скана́ць;

спать (засну́ть, усну́ть) после́дним сном спаць (засну́ць) апо́шнім сном.

после́дователь паслядо́ўнік, -ка м.;

после́довательница паслядо́ўніца, -цы ж.;

после́довательно нареч. паслядо́ўна;