Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

поми́лованный памі́лаваны;

поми́ловать сов.

1. памі́лаваць; (простить) дарава́ць (каму); (смилостивиться) злі́тавацца (над кім);

2. (отменить наказание) юр. памі́лаваць;

поми́луй(те)! змі́луйся (змі́луйцеся)!, злі́туйся! (злі́туйцеся)!; (да что ты, что вы!) (ды) што ты (вы)!; (простите!) дару́йце!, выбача́йце!; (постой, постойте!) пасто́й(це)!, пачака́й(це)!

помилосе́рдствовать / помилосе́рдствуй(те)! змі́луйся (змі́луйцеся), злі́туйся (злі́туйцеся)!; (да что ты, что вы!) (ды) што ты (вы)!; (прости, простите!) дару́й(це)!, выбача́й(це)!; (постой, постойте!) пасто́й(це)!, пачака́й(це)!

поми́мо предлог с род.

1. апрача́, апро́ч, акрамя́ (каго, чаго);

поми́мо всего́ про́чего апрача́ (апро́ч, акрамя́) усяго́ і́ншага;

2. (минуя) без (каго, чаго);

э́то соверши́лось поми́мо меня́ гэ́та зрабі́лася без мяне́ (без майго́ ве́дама, удзе́лу).

поми́н уст., прост. памі́н, -ну м.;

лёгок на поми́не лёгкі на ўспамі́н, пра во́ўка памо́ўка, а воўк і тут;

(и) в поми́не нет (і) за́ваду няма́;

помина́льник разг., церк. паміна́льнік, -ка м.;

помина́льный паміна́льны;

помина́ние церк. паміна́нне, -ння ср.;

помина́ть несов.

1. (вспоминать) успаміна́ць;

2. (справлять поминки) церк. паміна́ць;

не помина́йте ли́хом не ўспаміна́йце лі́хам;

помина́й как зва́ли погов. то́лькі і чу́лі; то́лькі яго́ і ба́чылі; і сле́ду не ста́ла;

помина́ться страд.

1. успаміна́цца;

2. паміна́цца; см. помина́ть;