позли́ть сов., разг. пазлава́ць;
позли́ться пазлава́цца, (долго) папазлава́ць, пазлава́ць.
позло́бствовать сов. пазло́снічаць; (позлиться) пазлава́цца, (долго) разг. папазлава́ць, пазлава́ць.
позлора́дствовать сов. пазлара́днічаць.
позлосло́вить сов. пазласло́віць, абгавары́ць.
позна́бливание ср., разг. дры́жыкі, -каў; см. озно́б;
позна́бливать несов., безл. (тро́хі) трэ́сці, (тро́хі) калаці́ць.
познава́емость филос. пазнава́льнасць, -ці ж.;
познава́емость явле́ний пазнава́льнасць з’яў;
познава́емый прил. пазнава́льны; дасту́пны пазна́нню;
познава́ние филос. пазнава́нне, -ння ср.;