подои́ть сов. падаі́ць, (долго, неоднократно) пападо́йваць, пападаі́ць.
подо́йник м. даёнка, -кі ж.
подойти́ сов., в разн. знач. падысці́; (наступить) надысці́; см. подходи́ть.
подоко́нник падако́ннік, -ка м., падако́нне, -ння ср., падвако́нне, -ння ср.;
подоко́нье падако́нне, -ння ср., падвако́нне, -ння ср., падво́канне, -ння ср.
подо́л
1. (нижний край платья) падо́л, -до́ла м.; (пола платья) прыпо́л, -лу м.;
подня́ть подо́л пла́тья падня́ць падо́л суке́нкі;
де́вочка принесла́ в подо́ле не́сколько масля́т дзяўчы́нка прыне́сла ў прыпо́ле не́калькі масляко́ў;
2. обл. (низкое место под горой) далі́на, -ны ж.
подолби́ть сов. падзяўбці́, падзяўба́ць.
подо́лгу нареч. падо́ўгу, до́ўга.
подольсти́ться сов., разг. падла́шчыцца; (подлизаться) падліза́цца, падлабу́ніцца.