поднима́ющий
1. прич. які́ (што) падыма́е, які́ (што) падніма́е; які́ (што) узніма́е, які́ (што) уздыма́е; які́ (што) ста́віць; які́ (што) пачына́е, які́ (што) усчына́е, які́ (што) распачына́е; які́ (што) узганя́е; які́ (што) успу́джвае; см. поднима́ть;
2. прил. падыма́льны, падыма́ючы;
поднима́ющий му́скул анат. падыма́льны му́скул;
поднима́ющийся
1. прич. які́ (што) падыма́ецца, які́ (што) падніма́ецца; які́ (што) узніма́ецца, які́ (што) уздыма́ецца; які́ (што) устае́; які́ (што) усхо́пліваецца; які́ (што) узвыша́ецца; які́ (што) павыша́ецца; які́ (што) пачына́ецца, які́ (што) усчына́ецца, які́ (што) распачына́ецца; які́ (што) падыхо́дзіць; см. поднима́ться 1, 2;
2. прил. (восходящий) узыхо́дны.
поднови́ть сов. паднаві́ць;
поднови́ться разг. паднаві́цца;
подновле́ние паднаўле́нне, -ння ср.;
подновлённый падно́ўлены;
подновля́ть несов. паднаўля́ць;
подновля́ться возвр., страд. паднаўля́цца.
подного́тная сущ., разг. паднаго́тная, -най ж.; (тайна) та́йна, -ны ж., таямні́ца, -цы ж.;
знать всю подного́тную де́ла ве́даць усю́ паднаго́тную спра́вы.
подногтево́й анат. падно́гцевы.