Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)

Вірко́ва

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне

вірлава́ты

прыметнік, якасны

	адз.			мн.
	м.	ж.	н.	-
Н.	вірлава́ты	вірлава́тая	вірлава́тае	вірлава́тыя
Р.	вірлава́тага	вірлава́тай вірлава́тае	вірлава́тага	вірлава́тых
Д.	вірлава́таму	вірлава́тай	вірлава́таму	вірлава́тым
В.	вірлава́ты (неадуш.) вірлава́тага (адуш.)	вірлава́тую	вірлава́тае	вірлава́тыя (неадуш.) вірлава́тых (адуш.)
Т.	вірлава́тым	вірлава́тай вірлава́таю	вірлава́тым	вірлава́тымі
М.	вірлава́тым	вірлава́тай	вірлава́тым	вірлава́тых

Крыніцы: piskunou2012.

Ві́рлавічы

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, множны лік, множналікавы

вірлаво́касць

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

вірлаво́кі

прыметнік, якасны

	адз.			мн.
	м.	ж.	н.	-
Н.	вірлаво́кі	вірлаво́кая	вірлаво́кае	вірлаво́кія
Р.	вірлаво́кага	вірлаво́кай вірлаво́кае	вірлаво́кага	вірлаво́кіх
Д.	вірлаво́каму	вірлаво́кай	вірлаво́каму	вірлаво́кім
В.	вірлаво́кі (неадуш.) вірлаво́кага (адуш.)	вірлаво́кую	вірлаво́кае	вірлаво́кія (неадуш.) вірлаво́кіх (адуш.)
Т.	вірлаво́кім	вірлаво́кай вірлаво́каю	вірлаво́кім	вірлаво́кімі
М.	вірлаво́кім	вірлаво́кай	вірлаво́кім	вірлаво́кіх

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

вірла́сты

прыметнік, якасны

	адз.			мн.
	м.	ж.	н.	-
Н.	вірла́сты	вірла́стая	вірла́стае	вірла́стыя
Р.	вірла́стага	вірла́стай вірла́стае	вірла́стага	вірла́стых
Д.	вірла́стаму	вірла́стай	вірла́стаму	вірла́стым
В.	вірла́сты (неадуш.) вірла́стага (адуш.)	вірла́стую	вірла́стае	вірла́стыя (неадуш.) вірла́стых (адуш.)
Т.	вірла́стым	вірла́стай вірла́стаю	вірла́стым	вірла́стымі
М.	вірла́стым	вірла́стай	вірла́стым	вірла́стых

Крыніцы: piskunou2012, tsbm1984.

вірла́тасць

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне

Крыніцы: piskunou2012.

вірла́ты

прыметнік, якасны

	адз.			мн.
	м.	ж.	н.	-
Н.	вірла́ты	вірла́тая	вірла́тае	вірла́тыя
Р.	вірла́тага	вірла́тай вірла́тае	вірла́тага	вірла́тых
Д.	вірла́таму	вірла́тай	вірла́таму	вірла́тым
В.	вірла́ты (неадуш.) вірла́тага (адуш.)	вірла́тую	вірла́тае	вірла́тыя (неадуш.) вірла́тых (адуш.)
Т.	вірла́тым	вірла́тай вірла́таю	вірла́тым	вірла́тымі
М.	вірла́тым	вірла́тай	вірла́тым	вірла́тых

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012.

вірлі́ва

прыслоўе, утворана ад прыметніка

станоўч.	выш.	найвыш.
вірлі́ва	вірлі́вей	-

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012.

вірлі́васць

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне

Крыніцы: piskunou2012, tsblm1996.

Verbum