вірлава́ты

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. вірлава́ты вірлава́тая вірлава́тае вірлава́тыя
Р. вірлава́тага вірлава́тай
вірлава́тае		 вірлава́тага вірлава́тых
Д. вірлава́таму вірлава́тай вірлава́таму вірлава́тым
В. вірлава́ты (неадуш.)
вірлава́тага (адуш.)		 вірлава́тую вірлава́тае вірлава́тыя (неадуш.)
вірлава́тых (адуш.)
Т. вірлава́тым вірлава́тай
вірлава́таю		 вірлава́тым вірлава́тымі
М. вірлава́тым вірлава́тай вірлава́тым вірлава́тых

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)