упіва́цца I несов. впива́ться; см. упі́цца I
упіва́цца II несов., прям., перен. напива́ться, упива́ться, захмелева́ть
упіва́ць несов. впива́ть, впи́тывать, поглоща́ть
упіка́нне ср. (действие) упрёки мн.
упіка́ць несов. упрека́ть, попрека́ть, укоря́ть, кори́ть
упі́кі ед. нет упрёк м., попрёк м., уко́р м., укори́зна ж.
упікну́ць сов. упрекну́ть, попрекну́ть, укори́ть
упільнава́ны укарау́ленный, устережённый; убережённый; см. упільнава́ць
упільнава́ць (каго, што) сов. укарау́лить, устере́чь; убере́чь; уследи́ть (за кем, чем);
не ўпільнава́ў рэ́чаў — не укарау́лил (не устерёг, не уберёг) веще́й;
яго́ не ўпільну́еш — за ним не уследи́шь
упільно́ўваць (каго, што) несов. укарау́ливать, устерега́ть; уберега́ть; усле́живать (за кем, чем); см. упільнава́ць
упіна́цца несов. упря́миться, упира́ться