умолчание
змоўчанне, -ння ср., замоўчанне, -ння ср., умаўчанне, -ння ср.
(неоконч. действие) змоўчванне, -ння ср., замоўчванне, -ння ср.
фигура умолчания — фігура змаўчання
умолчать
совер. змоўчаць, замоўчаць, умаўчаць, нічога не сказаць
умолять
несовер. маліць, прасіць, умаляць, упрошваць
умоляюще
нареч. молячы, з маленнем, умольна
умоляющий
1) прич. які (што) моліць, які (што) просіць, які (што) умаляе, які (што) упрошвае
2) прил. умольны, упрашальны
умонастроение
ср. настрой думак (розумаў)
умопомешательство
книжн. вар’яцтва, -ва ср.
умопомрачение
ашаламленне, -ння ср., замарачэнне, -ння ср.
(умопомешательство) вар’яцтва, -ва ср.
до умопомрачения — да непрытомнасці (да вар’яцтва, да шаленства)