скуде́ль уст. скудзе́ль, -лі ж.; (глина) глі́на, -ны ж.;
скуде́льный уст.
1. гліня́ны;
2. (бренный) перен. тле́нны.
скуде́ть несов. (беднеть) бядне́ць; (уменьшаться) змянша́цца; (приходить в упадок) занепада́ць, мізарне́ць;
запа́сы не скуде́ют запа́сы не змянша́юцца.
ску́дно нареч. бе́дна, мізэ́рна;
ску́дность ж. бе́днасць, -ці ж., мізэ́рнасць, -ці ж., убо́ства, -ва ср.;
ску́дный бе́дны, мізэ́рны, заняпа́лы, убо́гі; (недостаточный) скупы́.
ску́дость ж. бе́днасць, -ці ж., мізэ́рнасць, -ці ж., убо́ства, -ва ср.
скудоу́мие ср., уст. разумо́вае ўбо́ства, прыдуркава́тасць, -ці ж., убо́ства ду́мкі;