Verbum

сгиб (место сгиба) згіб, род. згі́бу м.

сгиба́ние згіна́нне, -ння ср., згіба́нне, -ння ср.;

сгиба́тель анат. згіба́льнік, -ка м.;

сгиба́тельный анат. згіна́льны;

сгиба́ть несов. згіна́ць, згіба́ць;

сгиба́ться возвр., страд. згіна́цца, згіба́цца.

сги́бнуть сов., уст., прост. згі́нуць.

сги́нуть сов., разг. згі́нуць.