вьюро́к уюро́к, -рка́ ж., юро́к, род. юрка́ м.
вью́читься возвр., страд. ую́чыцца;
вью́чный ую́чны;
вью́чное живо́тное ую́чная жывёліна.
вью́шка ж.
1. (крышка в дымоходе) ю́шка, -кі ж.;
2. техн. (катушка) шпу́ля, -лі ж., шпу́лька, -лькі ж.; (валик) ва́лік, -ка м.
вью́щийся
1. прич. які́ (што) віе́цца; які́ (што) кучара́віцца; які́ (што) кру́ціцца; см. ви́ться 1—4;
2. прил. (о волосах) кучара́вы; (о растениях) паво́йны, вітко́вы, пакруча́сты.
Вю́ртемберг Вю́ртэмберг, -га м.
вю́ртембергский вю́ртэмбергскі.
вя́жущий
1. прич. які́ (што) вя́жа; які́ (што) ро́біць; см. вяза́ть;
2. прил. (о веществе) вя́жучы; (о вкусе) да́ўкі;
вя́жущие материа́лы вя́жучыя матэрыя́лы.
вяз бот. вяз, род. вя́за и (о древесине и собир.) вя́зу м.