въя́ве нареч., см. въявь.
въявь уст., прост.
1. нареч. наяву́, ная́ве; (явно) я́ўна;
2. вводн. сл. сапраўды́.
вы мест.
1. (при обозначении мн.) вы (род., вин., пред. вас, дат. вам, твор. ва́мі); ед., см. ты;
мы по́мним о вас, друзья́ мы по́мнім пра вас, сябры́;
2. (вежливая форма обращения) вы (род., вин., пред. вас, дат. вам, твор. ва́мі);
мы ждём вас, това́рищ мы чака́ем вас, тава́рыш;
◊
быть на вы быць на вы.
выба́лтывание прост. выбалбо́тванне, -ння ср.;
выба́лтывать несов. выбалбо́тваць (што), прагаво́рвацца (каму, перад кім, у чым).
вы́бег м. выбяга́нне, -ння ср.
вы́бегать сов., прост. вы́бегаць, абабе́гчы, абабе́гаць; (обрыскать) абго́йсаць.
выбега́ть несов. выбяга́ць.
вы́бегаться сов., прост. вы́бегацца; набе́гацца.
вы́бежать сов. вы́бегчы, мног. павыбяга́ць.