чудно́й дзі́ўны; (чудаческий) дзіва́цкі.
Verbum
анлайнавы слоўнікчу́дный цудо́ўны.
чу́до
1. цуд,
соверши́ть чу́до зрабі́ць цуд;
чу́дом спасти́сь от сме́рти цу́дам вы́ратавацца ад сме́рці;
каки́м-то чу́дом не́йкім дзі́вам (цу́дам);
чудеса́ герои́зма цу́ды гераі́зму;
чу́до иску́сства, те́хники цуд маста́цтва, тэ́хнікі;
2.
э́то про́сто чу́до! гэ́та про́ста дзі́ва!;
чу́до, что дзі́ва (дзі́ўна), што;
◊
чу́до-богаты́рь цу́да-во́лат;
чудеса́ в решете́ цу́ды ў рэ́шаце.
чудо́вище
чудо́вищно
чудо́вищность
1. пачва́рнасць, -ці
2. жахлі́васць, -ці
чудо́вищный
1. пачва́рны; страшэ́нны;
2.
чудоде́й (кудесник)
чудоде́йственно
чудоде́йственность цудадзе́йнасць, -ці