Verbum

Ви́льна г., уст. Ві́льня, -ні ж.; см. Ви́льнюс.

вильну́ть сов., однокр. вільну́ць.

Ви́льнюс г. Ві́льнюс, -са м.

ви́льнюсский ві́льнюскі.

Вилю́йское плато́ Вілю́йскае плато́.

виля́ние прям., перен. віля́нне, -ння ср.;

виля́ть несов., прям., перен. віля́ць;

◊

виля́ть хвосто́м віля́ць хвасто́м.

ви́мперг стр. ві́мперг, -га м.

вина́ в разн. знач. віна́, -ны́ ж.;

призна́ть свою́ вину́ прызна́ць сваю́ віну́;

загла́дить вину́ загла́дзіць віну́;

поста́вить в вину́ паста́віць у віну́, абвінава́ціць;

по чье́й-л. вине́ па чыёй-не́будзь віне́.

Винда́ва г., уст. Вінда́ва, -вы ж.; см. Ве́нтспилс.