Verbum

trąba

ж.

1. труба;

2. хобат;

3. вір; завіхрэнне;

trąba powietrzna — смерч, віхор

trąbiasty

трубчаты

trąbić

незак.

1. трубіць;

2. сігналіць;

3. разм., перан. трубіць; крычаць;

wszystkie gazety o tym ~ą — пра гэта трубяць усе газеты

trąbka

ж.

1. трубка;

2. скрутак, трубка;

trąbka Eustachego анат. еўстахіева труба

trącać

незак. штурхаць, пхаць, піхаць;

~ła struny harfy — яна перабірала струны арфы

trącać się

незак. ударацца, стукацца;

trącać się kieliszkiem — чокацца

trącić

1. зак. штурхнуць; пхнуць;

2. незак. смярдзець, пахнуць; патыхаць;

ubrania ~ły stajnią — адзенне пахла (смярдзела) стайняй;

to już myszką trącić — гэта ўжо ўстарэла

trącić się

зак. ударыцца, стукнуцца

trąd, ~u

м. мед. праказа

trądzik, ~u

м. мед. вугор