кі́ві
‘дрэва; плод’
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, нескланяльны
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві |
Крыніцы:
кі́ві
‘дрэва; плод’
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, нескланяльны
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві | |
кі́ві | кі́ві |
Крыніцы:
кі́ві-кі́ві
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, нескланяльны
кі́ві-кі́ві | кі́ві-кі́ві | |
кі́ві-кі́ві | кі́ві-кі́ві | |
кі́ві-кі́ві | кі́ві-кі́ві | |
кі́ві-кі́ві | кі́ві-кі́ві | |
кі́ві-кі́ві | кі́ві-кі́ві | |
кі́ві-кі́ві | кі́ві-кі́ві |
Крыніцы:
ківо́к
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
ківо́к | кіўкі́ | |
кіўка́ | кіўко́ў | |
кіўку́ | кіўка́м | |
ківо́к | кіўкі́ | |
кіўко́м | кіўка́мі | |
кіўку́ | кіўка́х |
Крыніцы:
ківо́т
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
ківо́т | ківо́ты | |
ківо́та | ківо́таў | |
ківо́ту | ківо́там | |
ківо́т | ківо́ты | |
ківо́там | ківо́тамі | |
ківо́це | ківо́тах |
Крыніцы:
ківу́ль
выклічнік
Крыніцы: