усва́таць сов. (каму; каго, што) прям., перен. сосва́тать;
ёй усва́талі ўдаўца́ — ей сосва́тали вдовца́;
мне хаце́лі ўсва́таць няспра́ўны магнітафо́н — мне хоте́ли усва́тать неиспра́вный магнитофо́н
усведамле́нне ср. осозна́ние, созна́ние; уясне́ние; см. усвядо́міць
усведамля́цца несов., страд. осознава́ться, сознава́ться; уясня́ться; см. усведамля́ць
усведамля́ць несов. осознава́ть, сознава́ть; уясня́ть; см. усвядо́міць
усвядо́міць сов. осозна́ть, созна́ть, уясни́ть;
у. неабхо́днасць чаго́-не́будзь — осозна́ть необходи́мость чего́-л.;
у. сабе́ ўсе акалі́чнасці спра́вы — уясни́ть себе́ все обстоя́тельства де́ла
усвядо́мленасць ж. осо́знанность
усвядо́млены осо́знанный, со́знанный; уяснённый; см. усвядо́міць
усвядо́мліваць несов., см. усведамля́ць