завэ́нджванне ср. зака́пчивание, прока́пчивание; см. завэ́нджваць
завэ́нджвацца несов., возвр., страд. (о мясе и т.п.) зака́пчиваться, прока́пчиваться; см. завэ́ндзіцца, завэ́нджваць
завэ́нджваць несов. (мясо и т.п.) зака́пчивать, прока́пчивать; см. завэ́ндзіць
завэ́ндзіцца сов. (о мясе и т.п.) закопти́ться, прокопти́ться
завэ́ндзіць сов. (мясо и т.п.) закопти́ть, прокопти́ть;
з. шы́нку — закопти́ть (прокопти́ть) о́корок
завяда́нне ср., прям., перен. увяда́ние
завяда́ць несов., прям., перен. завяда́ть, увяда́ть
завядзе́нне I ср. (действие) заведе́ние, введе́ние; насажде́ние; см. заве́сці 5
завядзе́нне II ср., разг., см. завядзёнка
завядзёнка ж., разг. обы́чай м., тради́ция
завя́заны
1. завя́занный;
2. повя́занный, завя́занный;
3. перевя́занный;
4. завёрнутый;
5. завя́занный;
1-5 см. завяза́ць I;
◊ хіба́ мне (табе́ і г.д.) свет з.? — ра́зве све́та что в око́шке?;
з ~нымі вача́мі — с завя́занными глаза́ми