Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

уволить

совер.

1) звольніць, мног. пазвальняць

(освободить) вызваліць, мног. павызваляць

см. увольнять

2) (избавить) уст. збавіць, пазбавіць

(освободить) вызваліць

увольте меня от его посещения — збаўце (вызвальце) мяне ад яго наведванняў

уволиться

звольніцца

(освободиться) вызваліцца

уволоченный, уволочённый

1) звалочаны

вывалачаны

адвалочаны

завалочаны

2) украдзены, сцягнуты

см. уволочь

уволочить

совер. прост. см. уволочь

уволочь

совер.

1) разг. павалачы, звалачы

(выволочь) вывалачы

(в сторону) адвалачы

(заволочь) завалачы

2) (украсть) прост. украсці, сцягнуць

уволочься

прост. звалачыся, павалачыся

увольнение

звальненне, -ння ср.

(освобождение) вызваленне, -ння ср.

увольнительный

увольнительный билет — білет аб звальненні (на звальненне), адпускны білет

увольнительное свидетельство — пасведчанне аб звальненні (на звальненне), (временное) адпускное пасведчанне

увольнительная записка — запіска аб звальненні (на звальненне), адпускная запіска

увольнять

несовер. звальняць

(освобождать) вызваляць

увольнять по сокращению штатов — звальняць па скарачэнню штатаў

увольнять в запас воен. — звальняць у запас

увольнять с должности — звальняць з пасады, вызваляць ад пасады

увольняться

возвр., страд. звальняцца

вызваляцца

см. уволиться, увольнять