Verbum

сип​^I м., прост.

1. (сипота) сіпата́, -ты́ ж., сі́пка, -кі ж.;

2. (сиплый звук) сіп, род. сі́пу м., сіпе́нне, -ння ср.

сип​^II зоол. сіп, род. сі́па м.

сипа́й воен., уст. сіпа́й, -па́я м.

сипе́ние сіпе́нне, -ння ср.;

сипе́ть несов. (издавать сиплые звуки) сіпе́ць; (говорить сиплым голосом) сіпа́ць.

сиплова́тый сіплава́ты.

си́плость сіпата́, -ты́ ж.;

си́плый сіпа́ты, сі́плы;

си́пнуть несов. сі́пнуць;

сипова́тый сіпава́ты.