Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

Прадмова ∙ Скарачэнні
абвгдеёжзийклмнопрстуфхцчшщэюя-
абвгдеёжзиклмнопрстуфхцчшъыьэюя 
авеёилоруыюя

сто́лько

1. нареч. сто́лькі, гэ́тулькі;

2. мест. сто́лькі (род., предл. сто́лькіх, дат. сто́лькім, вин. сто́лькі, сто́лькіх, твор. сто́лькімі); гэ́тулькі (род., предл. гэ́тулькіх, дат. гэ́тулькім, вин. гэ́тулькі, гэ́тулькіх, твор. гэ́тулькімі).

сто́лько-то якра́з сто́лькі, вось сто́лькі.

сто́льник ист. сто́льнік, -ка м.;

сто́льничий сто́льніцкі.

сто́льный уст. сто́льны, сталі́чны.

столя́р сталя́р, -ра́ м.;

столя́рить несов., разг. сталя́рнічаць;

столя́рка разг. сталя́рка, -кі ж.;

столя́рная сущ. сталя́рня, -ні ж.;

столя́рничать несов. сталя́рнічаць;