Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

дови́нчивание дашрубо́ўванне, -ння ср.; дакру́чванне, -ння ср.;

дови́нчивать несов. дашрубо́ўваць; (довёртывать) дакру́чваць;

дови́нчиваться страд. дашрубо́ўвацца; дакру́чвацца.

дови́тый

1. даві́ты;

2. дапле́цены; см. дови́ть;

дови́ть сов.

1. даві́ць;

2. (доплести) дапле́сці.

довле́тьI несов. (кому, чему) уст. хапа́ць, быць даво́лі, быць до́сыць; (удовлетворять кого) задавальня́ць, здавальня́ць (каго).

довле́тьII несов. (над кем, чем) разг. вісе́ць (над кім, чым), гне́сці (каго, што).

до́вод до́каз, -зу м.; до́вад, -ду м.;

приводи́ть до́воды прыво́дзіць до́казы.

доводи́ть несов., в разн. знач. даво́дзіць; см. довести́.

доводи́ться несов.

1. в разн. знач. даво́дзіцца;

он дово́дится мне дя́дей ён даво́дзіцца мне дзя́дзькам;

2. страд. даво́дзіцца; см. доводи́ть.