Verbum

синеблу́зник ист. сіняблу́знік, -ка м.

синева́ сінь, род. сі́ні ж.;

синева́тость сінява́тасць, -ці ж.;

синева́тый сінява́ты, сіня́вы.

синегла́зый сіняво́кі.

синеголо́вник бот. сінегало́вік, -ка м.

синедрио́н ист., перен., ирон. сінедрыён, -на м.

сине́кдоха лит. сіне́кдаха, -хі ж.

синеку́ра сінеку́ра, -ры ж.

сине́левый сіне́левы, сіне́льны; см. сине́ль.