Verbum

сиротли́во нареч. сіратлі́ва;

сиротли́вость сіратлі́васць, -ці ж.;

сиротли́вый сіратлі́вы.

сиро́тский сіро́чы, сіро́цкі;

сиро́тство сіро́цтва, -ва ср.

сирта́ки (танец) сірта́кі нескл., м.

си́рый уст.

1. (ставший сиротой) асіраце́лы;

2. перен. (сиротливый) сіратлі́вы; (несчастный) няшча́сны; (убогий) убо́гі.