сва́йник
Verbum
анлайнавы слоўніксва́йный па́левы;
сва́йная постро́йка буды́нак на па́лях;
сва́йные рабо́ты па́левыя рабо́ты.
свал
1.
2. (скопление людей)
сва́ленный зва́лены,
сва́ливание зва́льванне, -ння
сва́ливать
◊
сва́ливать с больно́й головы́ на здоро́вую зва́льваць з хво́рай галавы́ на здаро́вую.
сва́ливатьсяI
1. (падать с чего-л.) скіда́цца, скі́двацца, зва́львацца;
2. (падать, обрушиваться на землю) валі́цца, зва́львацца, па́даць; (опрокидываться) абаро́чвацца;
3.
4.
сва́ливатьсяII
1. (получаться в результате валяния) зва́львацца;
2. (о волосах, шерсти)
свали́ть
1.
свали́ть де́рево звалі́ць (спусці́ць) дрэ́ва;
ве́тер свали́л с ног ве́цер звалі́ў з ног;
свали́ть дрова́ в ку́чу звалі́ць (пазва́льваць, звярну́ць) дро́вы ў ку́чу;
свали́ть се́но с пово́зки звалі́ць (звярну́ць) се́на з во́за;
боле́знь его́ свали́ла хваро́ба яго́ звалі́ла;
свали́ть вину́ на друго́го звалі́ць (звярну́ць) віну́ на друго́га;
2. (уменьшиться, ослабеть)
жар к ве́черу свали́л гарачыня́ пад ве́чар спа́ла;
свали́ться
1. (упасть с чего-л.) скі́нуцца,
с во́за свали́лись гра́бли з во́за звалі́ліся (скі́нуліся) гра́блі;
2. (упасть, обрушиться на землю) павалі́цца, звалі́цца, упа́сці; (опрокинуться) абярну́цца;
забо́р свали́лся плот павалі́ўся (абярну́ўся);
челове́к свали́лся чалаве́к звалі́ўся;
4.
свали́лось на меня́ тру́дное де́ло звалі́лася на мяне́ ця́жкая спра́ва;
5. (столкнуться — о судах)
◊
как с не́ба свали́лся як з не́ба звалі́ўся;
свали́ться с плеч звалі́цца з плеч;
свали́ться как снег на́ голову звалі́цца як снег на галаву́;
гора́ с плеч свали́лась гара́ з плеч звалі́лася;
свали́ться с ног звалі́цца з ног.