свали́ть
1.
свали́ть де́рево звалі́ць (спусці́ць) дрэ́ва;
ве́тер свали́л с ног ве́цер звалі́ў з ног;
свали́ть дрова́ в ку́чу звалі́ць (пазва́льваць, звярну́ць) дро́вы ў ку́чу;
свали́ть се́но с пово́зки звалі́ць (звярну́ць) се́на з во́за;
боле́знь его́ свали́ла хваро́ба яго́ звалі́ла;
свали́ть вину́ на друго́го звалі́ць (звярну́ць) віну́ на друго́га;
2. (уменьшиться, ослабеть)
жар к ве́черу свали́л гарачыня́ пад ве́чар спа́ла;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)