міньё́н
‘шрыфт’
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
міньё́н | |
міньё́ну | |
міньё́ну | |
міньё́н | |
міньё́нам | |
міньё́не |
Крыніцы:
міньё́н
‘шрыфт’
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
міньё́н | |
міньё́ну | |
міньё́ну | |
міньё́н | |
міньё́нам | |
міньё́не |
Крыніцы:
Мі́нькаў
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
Мі́нькаў | |
Мі́нькава | |
Мі́нькаву | |
Мі́нькаў | |
Мі́нькавам | |
Мі́нькаве |
Мінэ́йты
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, множны лік, множналікавы
Мінэ́йты | |
Мінэ́йт Мінэ́йтаў |
|
Мінэ́йтам | |
Мінэ́йты | |
Мінэ́йтамі | |
Мінэ́йтах |
Міню́ст
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
Міню́ст | |
Міню́ста | |
Міню́сту | |
Міню́ст | |
Міню́стам | |
Міню́сце |
Крыніцы:
Міню́цеўка
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне
Міню́цеўка | |
Міню́цеўкі | |
Міню́цеўцы | |
Міню́цеўку | |
Міню́цеўкай Міню́цеўкаю |
|
Міню́цеўцы |
Міняві́чы
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, множны лік, множналікавы
Міняві́чы | |
Міняві́ч Міняві́чаў |
|
Міняві́чам | |
Міняві́чы | |
Міняві́чамі | |
Міняві́чах |
Міня́нка
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне
Міня́нка | |
Міня́нкі | |
Міня́нцы | |
Міня́нку | |
Міня́нкай Міня́нкаю |
|
Міня́нцы |