утаймо́ўваць несов. обу́здывать; укроща́ть; утихоми́ривать
утамі́цца сов. уста́ть, утоми́ться, умори́ться; замори́ться
утамі́ць сов. утоми́ть, умори́ть
утамля́цца несов.
1. устава́ть, утомля́ться; мори́ться;
2. страд. утомля́ться, мори́ться
утамля́ць несов. утомля́ть, мори́ть
утапі́зм, -му м., филос. утопи́зм
утапі́ст м., в разн. знач. утопи́ст
утапі́стка ж., в разн. знач. утопи́стка
утапі́цца сов.
1. (лишить себя жизни) утопи́ться;
2. утону́ть
утапі́ць сов., в разн. знач. утопи́ть;
у. ло́дку — утопи́ть ло́дку;
у. няві́ннага чалаве́ка — утопи́ть неви́нного челове́ка;
у. го́ра ў сляза́х — утопи́ть го́ре в слеза́х;
◊ гато́ў у лы́жцы вады́ ўтапі́ць — погов. гото́в в ло́жке воды́ утопи́ть