утапі́ць сов., в разн. знач. утопи́ть;

у. ло́дку — утопи́ть ло́дку;

у. няві́ннага чалаве́ка — утопи́ть неви́нного челове́ка;

у. го́ра ў сляза́х — утопи́ть го́ре в слеза́х;

гато́ў у лы́жцы вады́ ўтапі́цьпогов. гото́в в ло́жке воды́ утопи́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)