утапі́ць сов., в разн. знач. утопи́ть;
у. ло́дку — утопи́ть ло́дку;
у. няві́ннага чалаве́ка — утопи́ть неви́нного челове́ка;
у. го́ра ў сляза́х — утопи́ть го́ре в слеза́х;
◊ гато́ў у лы́жцы вады́ ўтапі́ць — погов. гото́в в ло́жке воды́ утопи́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)