Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

уковылять

совер. прост. пачыкільгаць

укокошенный

укакошаны

укокошить

совер. прост. укакошыць

укол

в разн. знач. укол, -лу муж.

укол иголкой — укол іголкай

назначить больному уколы мед. — прызначыць хвораму уколы

укол самолюбию перен. — укол самалюбству

уколотый

прям., перен. уколаты

уколоть

совер. прям., перен. укалоць

я уколол руку — я ўкалоў руку

замечание его укололо — заўвага яго ўкалола

уколоться

укалоцца

уколупнуть

совер. прост. укалупнуць, укалупіць

уком

(уездный комитет) ист. павятком, -ма муж. (павятовы камітэт)

укомплектование

укамплектаванне, -ння ср.