Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

возвращаться

возвр., страд. варочацца, вяртацца

возвращение

ср. вяртанне, -ння ср.

(возврат) зварот, -ту муж.

возвращённый

вернуты, мног. паварочаны

возвысить

совер.

1) (поднять, сделать более высоким) уст. павысіць, узвысіць

2) (придать кому-чему-либо более высокое общественное положение или значение) узвысіць, узняць, узнесці

3) (увеличить, повысить — цену, стоимость и т.п.) уст. павысіць, узняць

4) (усилить, сделать более громким, резким — о голосе) павысіць

возвыситься

1) (стать выше, подняться в высоту) уст. павысіцца, узвысіцца

уровень воды значительно возвысился — узровень вады значна павысіўся

возвысился холм — узвысіўся ўзгорак

2) (достигнуть более высокого общественного положения, большей значительности) узвысіцца, узняцца, узнесціся

3) (увеличиться, возрасти — о ценах, стоимости и т.п.) уст. павысіцца, узняцца

4) (усилиться, сделаться более громким, резким — о голосе) павысіцца

возвышать

несовер.

1) уст. павышаць, узвышаць

2) узвышаць, узнімаць, узносіць

3) уст. павышаць, узнімаць

4) павышаць

см. возвысить

возвышаться

1) уст. павышацца, узвышацца

2) узвышацца, узнімацца

узносіцца

3) уст. павышацца, узнімацца

4) павышацца

см. возвыситься

5) (выделяться своей высотой, выситься над чем-либо) узвышацца

посредине поля возвышалось каменное здание — пасярэдзіне поля ўзвышаўся каменны будынак

6) перен. (выделяться среди окружающих какими-либо высокими качествами) узвышацца

он возвышается над своими соперниками — ён узвышаецца над сваімі сапернікамі

7) страд. павышацца, узвышацца

узнімацца, узносіцца

см. возвышать

возвышение

1) уст. павышэнне, -ння ср., узвышэнне, -ння ср.

2) узвышэнне, -ння ср., узніманне, -ння ср., узнясенне, -ння ср.

3) уст. павышэнне, -ння ср., узніманне, -ння ср.

4) павышэнне, -ння ср.

см. возвышать

5) (более высокое место) узвышша, -шша ср.

возвышенность

жен.

1) геогр. узвышша, -шша ср.

2) перен. узвышанасць, -ці жен.

возвышенность чувств — узвышанасць пачуццяў

возвышенный

1) прич. павышаны, узвышаны

2) прич. узвышаны, узняты, узнесены

3) прич. павышаны, узняты

4) прич. павышаны

см. возвысить

5) прил. прям., перен. узвышаны

возвышенное место — узвышанае месца

возвышенное чувство — узвышанае пачуццё