Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

увеситься

прост. увешацца, абвешацца

увести

совер.

1) павесці

(вывести) вывесці, мног. павыводзіць

(отвести) адвесці, мног. паадводзіць

(завести) завесці, мног. пазаводзіць

увёл детей в лес — павёў дзяцей у лес

увести лошадь из конюшни — вывесці каня з канюшні

она увела его домой — яна завяла (адвяла) яго дадому

2) разг. (похитить) украсці

(свести) звесці, мног. пазводзіць

(отбить у кого-либо) звесці, мног. пазводзіць

адбіць, мног. паадбіваць

увести корову — украсці (звесці) карову

он увёл жену у знакомого инженера — ён звёў (адбіў) жонку ў знаёмага інжынера

увечить

несовер. нявечыць, знявечваць

(калечить) калечыць

увечиться

возвр., страд. нявечыцца, знявечвацца

калечыцца

увечный

уст.

1) прил. пакалечаны, знявечаны

2) сущ. калека, -кі муж., жен., пакалечаны, -нага муж.

знявечаны, -нага муж.

увечье

калецтва, -ва ср.

увешанный

увешаны, абвешаны, мног. паабвешваны

увешать

совер. увешаць, абвешаць, мног. паабвешваць

увешаться

увешацца, абвешацца

увешенный

увешаны, абвешаны, мног. паабвешваны

см. увесить