возбудить
совер.
1) (вызвать) выклікаць
(пробудить) узбудзіць, абудзіць
2) (поднять, предложить на обсуждение) узняць, узбудзіць
(начать) распачаць
завесці
3) (настроить) настроіць
4) (привести в состояние нервного подъёма) узбудзіць
(взволновать) усхваляваць, узрушыць
(распалить) распаліць
см. возбуждать
возбудиться
узбудзіцца
(взволноваться) усхвалявацца, узрушыцца
(распалиться) распаліцца
возбуждать
несовер.
1) (вызывать) выклікаць
(пробуждать) узбуджаць, абуджаць
возбуждать удивление — выклікаць здзіўленне
возбуждать аппетит — выклікаць апетыт
возбуждать деятельность — узбуджаць (абуджаць) дзейнасць
2) (поднимать, предлагать на обсуждение) узнімаць, узбуджаць
(начинать) распачынаць
заводзіць
возбуждать вопрос — узнімаць пытанне
возбуждать процесс против кого-либо — распачынаць працэс супраць каго-небудзь
возбуждать дело о чём-либо — заводзіць справу аб чым-небудзь
3) (настраивать) настройваць
возбуждать одних против других — настройваць адных супраць другіх
4) (приводить в состояние нервного подъёма) узбуджаць
(волновать) хваляваць, узрушаць
(распалять) распальваць
возбуждаться
1) узбуджацца
(волноваться) хвалявацца, узрушацца
(распаляться) распальвацца
2) страд. выклікацца
узбуджацца
абуджацца
узнімацца
распачынацца, заводзіцца
настройвацца
см. возбуждать
возбуждающий
1) прич. які (што) выклікае
які (што) узбуджае, які (што) абуджае
які (што) узнімае, які (што) распачынае
які (што) заводзіць
які (што) настройвае
які (што) хвалюе
які (што) узрушае
які (што) распальвае
см. возбуждать
2) прил. узбуджальны
возбуждающие средства мед. — узбуджальныя сродкі
возбуждение
ср.
1) (действие) выкліканне, -ння ср.
узбуджэнне, -ння ср., абуджэнне, -ння ср.
узніманне, -ння ср.
распачынанне, -ння ср.
настройванне, -ння ср.
хваляванне, -ння ср., узрушэнне, -ння ср.
распальванне, -ння ср.
см. возбуждать
2) (состояние) узбуджанасць, -ці жен.
(взволнованность) усхваляванасць, -ці жен., узрушанасць, -ці жен.
(половое) юрлівасць, -ці жен.
возбуждённо
нареч. узбуджана
(взволнованно) усхвалявана
узрушана