вольно
1) нареч. вольна
2) межд. воен., спорт. вольна
в знач. сказ. разг. вольно ему (ей) — ахвота яму (ёй)
вольнодумец
уст. вальнадумец, -мца муж.
вольнодумие
см. вольнодумство
вольнодумничать
несовер. вальнадумнічаць
вольнодумно
нареч. вальнадумна
вольнодумный
вальнадумны
вольнодумство
вальнадумства, -ва ср.
вольнодумствовать
вольнолюбивый
уст. вольналюбівы
вольномыслие
книжн. вальнадумства, -ва ср.