Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

тупе́й уст. чуб, род. чу́ба м., тупе́й, -пе́я м.;

тупе́йный тупе́йны.

тупе́ть несов., прям., перен. тупе́ць;

ножи́ тупе́ют нажы́ тупе́юць;

тупе́ет па́мять тупе́е па́мяць.

ту́пик зоол. ту́пік, -ка м.

тупи́к прям., перен. тупі́к, -ка́ м.;

поста́вить (стать) в тупи́к паста́віць (стаць) у тупі́к.

тупико́вый (от тупи́к) тупіко́вы;

тупико́вая у́лица тупіко́вая ву́ліца;

тупико́вая ста́нция ж.-д. тупіко́вая ста́нцыя.

тупи́ть несов. тупі́ць;

тупи́ться возвр., страд. тупі́цца;

тупи́ца

1. разг. тупі́ца, -цы м. и ж.;

2. спец. тупі́ца, -цы ж.

ту́по нареч., прям., перен. ту́па.