Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

сын прям., перен. сын, род. сы́на м.;

мла́дший сын мало́дшы сын;

сыни́шка уменьш.-ласк. сыно́к, -нка́ м.;

сыно́вний сы́наў, сыно́ўскі;

сыно́к уменьш.-ласк. сыно́к, -нка́ м., сыну́ля, -лі м.;

ма́менькин сыно́к ма́мчын сыно́к.

сы́панный сы́паны.

сыпану́ть сов., однокр., прост.

1. сыпану́ць, сыпну́ць;

2. (о пулемётной очереди, о дожде) перен. секану́ць; сыпану́ць;

3. (быстро выбежать — о многих) перен. сыпну́ць, сыпану́ць.

сы́пать несов., прям., перен. сы́паць;

сы́паться

1. прям., перен. сы́пацца;

в я́му сы́пался песо́к у я́му сы́паўся пясо́к;

из-под мо́лотов сы́пались и́скры з-пад мо́латаў сы́паліся і́скры;

со всех сторо́н сы́пались ре́плики з усі́х бако́ў сы́паліся рэ́плікі;

2. страд. сы́пацца;

песо́к сы́плется (у кого, из кого) пясо́к сы́плецца (у каго, з каго).

сыпе́ц м., с.-х.

1. перагно́й, -но́ю м.;

2. (торфокрошка) тарфакро́шка, -кі ж.

сы́пкий разг., см. сыпу́чий.