Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

сточи́ть сов.

1. (снять неровности токарным инструментом) стачы́ць, мног. пасто́чваць;

2. (сделать тонким, узким в результате долгого употребления) зрэ́заць, мног. пазраза́ць;

сточи́ться (стать тонким, узким в результате долгого употребления) зрэ́зацца, мног. пазраза́цца;

нож сточи́лся нож зрэ́заўся;

сто́чка ж.

1. сто́чка, -кі ж., сто́чванне, -ння ср.;

2. зрэ́зка, -кі ж., зраза́нне, -ння ср., зрэ́званне, -ння ср.; см. ста́чиватьII.

сто́чный сцёкавы.

стошни́ть сов., безл. званітава́ць, вы́рваць.

стоя́к стая́к, -ка́ м.;

стояко́вый стаяко́вы.

стояко́м нареч., прост. стаяко́м, стаўма́, старчма́, старчако́м.

стоя́лый стая́лы, засто́ены.

стоя́ние стая́нне, -ння ср.;