Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

дво́ечница дво́ечніца, -цы ж.

двои́ть несов., в разн. знач. дваі́ць;

двои́ться

1. дваі́цца;

2. страд. (о пахоте) дваі́цца;

в глаза́х двои́тся у вача́х дваі́цца.

дво́йка в разн. знач. дво́йка, -кі ж.;

двойни́к двайні́к, -ка́ м.;

двойно́й

1. (вдвое больший) двайны́;

двойно́й расхо́д двайны́ расхо́д;

2. (состоящий из двух однородных частей) падво́йны; дубальто́вы;

двойны́е ра́мы падво́йныя (дубальто́выя) ра́мы;

3. (двойственный) дваі́сты.

дво́йня ж. двайня́ты, -ня́т ед. нет.

дво́йственность дваі́стасць, -ці ж.;

дво́йственный

1. в разн. знач. дваі́сты;

2. грам. па́рны;

дво́йственное число́ па́рны лік.

двойча́тка ж., разг. спары́ш, -ша́ м.; (о вилах) двуро́жнік, -ка м.