Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

отнесённый

1. зане́сены; адне́сены;

2. адне́сены;

3. адне́сены, залі́чаны;

4. адне́сены; см. отнести́;

отнести́ сов.

1. (куда-л.) зане́сці; (возвратить) адне́сці, мног. паадно́сіць;

2. (на некоторое расстояние) адне́сці, мног. паадно́сіць;

3. (к разряду каких-л. явлений, на чей-л. счёт) адне́сці, залічы́ць;

4. (назначить на более позднее время, приурочить ко времени) адне́сці, мног. паадно́сіць; см. относи́тьI;

отнести́сь

1. (проявить своё отношение) адне́сціся, паста́віцца; абысці́ся (з кім, чым);

2. (обратиться в официальном порядке) уст. звярну́цца.

отниза́ть сов. адніза́ць.

отни́зывать несов. адні́зваць;

отни́зываться страд. адні́звацца.

отникелиро́ванный аднікелірава́ны;

отникелирова́ть сов. аднікелірава́ць.

отнима́ние

1. адніма́нне, -ння ср., адыма́нне, -ння ср.;

2. адбіра́нне, -ння ср.;

3. адніма́нне, -ння ср., адву́чванне, -ння ср.;

4. адніма́нне, -ння ср., адыма́нне, -ння ср.; см. отнима́ть;

отнима́ть несов.

1. адніма́ць, адыма́ць; (здоровье — ещё) адбіра́ць;

2. (брать силой) адбіра́ць;

3. (ребёнка от груди) адніма́ць, адву́чваць;

4. (вычитать) разг. адніма́ць, адыма́ць; см. отня́ть;