соподчине́ние
1. супадпара́дкаванне, -ння
2.
соподчине́ние
1. супадпара́дкаванне, -ння
2.
соподчини́тельный
соподчини́ть
1. (одновременно подчинить) супадпара́дкаваць;
2.
соподчиня́ть
1. (одновременно подчинять) супадпарадко́ўваць;
2.
сополиме́р
сопостави́мость супаста́ўнасць, -ці
сопостави́мый супаста́ўны, супараўна́льны.
сопостави́тельный параўна́льны, супастаўля́льны;
сопостави́тельная грамма́тика параўна́льная грама́тыка;
сопостави́тельный ме́тод параўна́льны (супастаўля́льны) ме́тад;
сопостави́тельный ана́лиз супастаўля́льны ана́ліз.