Verbum

обезгла́вливать несов.

1. сціна́ць (зніма́ць) галаву́, абезгало́ўліваць;

2. перен. (лишать главы, руководства) пазбаўля́ць кіраўні́цтва, абезгало́ўліваць;

обезгла́вливаться страд. абезгало́ўлівацца.

обездви́жение абезрухо́ўленне, -ння ср.;

обездви́женный абезрухо́ўлены;

обездви́живание абезрухо́ўліванне, -ння ср.;

обездви́живать несов. абезрухо́ўліваць;

обездви́живаться страд. абезрухо́ўлівацца;

обездви́жить сов. абезрухо́віць.

обезде́нежеть сов., разг. заста́цца без гро́шай, абязгро́шаць;

обезде́нежить сов., разг. пакі́нуць без гро́шай, абязгро́шыць.