златоу́ст
Verbum
анлайнавы слоўнікзлатоцве́т
зла́чный
◊
зла́чное ме́сто
зле́йший
зле́йший враг лю́ты во́раг.
злеть
злить
злиться злава́ць, злава́цца.
злоI
1. зло́,
наде́лать мно́го зла нарабі́ць шмат зла;
умышля́ть зло
употребля́ть во зло что́-л. злоўжыва́ць чым-не́будзь;
2. (досада, злость) злосць,
◊
зло берёт злосць бярэ́;
со зла са зло́сці;
как на зло як на злосць, як на лі́ха;
зла не помнить (на ком) не злава́ць (на каго);
из двух зол выбира́ть ме́ньшее з двух ліх (бед) выбіра́ць ме́ншае (ме́ншую).
злоII
зло пошути́ть (над кем) зло́сна пажартава́ць (з каго).