Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

щипну́ть сов., однокр.

1. (кожу тела) шчыпну́ць, ушчыпну́ць;

2. (о морозе, о горчице и т. п.) шчыпну́ць, ушчыпну́ць; пекану́ць;

3. шчыпну́ць; скубану́ць, скубну́ць; см. щипа́ть 1—3.

щипо́к в разн. знач. шчыпо́к, -пка́ м.

щипцо́вый архит., обл. ві́льчыкавы; двухсхі́льны.

щипцы́

1. шчыпцы́, -цо́ў ед. нет;

2. (технические) абцугі́, -го́ў ед. нет.

щи́пчики уменьш.

1. шчы́пчыкі, -каў ед. нет;

2. (технические) абцужкі́, -ко́ў ед. нет.

щит в разн. знач. шчыт, род. шчыта́ м.; ист. та́рча, -чы ж.;

во́ин со щито́м во́ін са шчыто́м (з та́рчай);

щит для снегозадержа́ния шчыт для снегазатрыма́ння;

распредели́тельный щит размеркава́льны шчыт;

подня́ть на щит падня́ць на шчыт;

(верну́ться) со щито́м или на щите́ (вярну́цца) са шчыто́м ці на шчыце́.

щитко́вый спец. шчытко́вы.

щитови́дный анат. шчытападо́бны;

щитови́дная железа́ шчытападо́бная зало́за.

щито́вка зоол. шчыто́ўка, -кі ж.

щито́вник м., бот. па́параць, -ці ж.