Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

сгусти́вшийся

1. прич. які́ (што) згусці́ўся;

2. прил. згусце́лы.

сгусти́тель спец. згушча́льнік, -ка м.;

сгусти́ть сов., прям., перен. згусці́ць;

сгусти́ть кра́ски згусці́ць фа́рбы;

сгусти́ться згусці́цца.

сгу́сток згу́стак, -тка м.

сгуща́емость згушча́льнасць, -ці ж.;

сгуща́ть несов., прям., перен. згушча́ць; см. сгусти́ть;

сгуща́ться возвр., страд. згушча́цца;

сгуще́ние згушчэ́нне, -ння ср.;

сгущённость згу́шчанасць, -ці ж.;