Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

сговори́ться сов. згавары́цца, дамо́віцца; неодобр. змо́віцца.

сгово́рчивость згаво́рлівасць, -ці ж., пада́тлівасць, -ці ж., памярко́ўнасць, -ці ж.;

сгово́рчивый згаво́рлівы, пада́тлівы, памярко́ўны.

сгоди́ться сов.

1. прост. (оказаться полезным, пригодным) спатрэ́біцца, прыда́цца;

2. (подойти) обл. падысці́;

пла́тье сгоди́лось мла́дшей де́вочке суке́нка падышла́ мало́дшай дзяўчы́нцы.

сгон

1. (действие) згон, род. зго́ну м.;

2. (понижение уровня воды) спад, род. спа́ду м.;

сгонка зго́нка, -кі ж.;

сгонный

1. зго́нны;

2. (о лесе, плотах) сплаўны́;

сгонщик спец.

1. (плотов) плытаго́н, -на м.;

2. (скота) зго́ншчык, -ка м.

сгоня́тьI несов.;

1. в разн. знач. зганя́ць;

2. (прогонять) разг. праганя́ць; см. согна́ть.

сгоня́тьII сов. (туда и обратно) разг. зганя́ць;

сгоня́ть маши́ну в го́род зганя́ць машы́ну ў го́рад.